Країна, якої немає на карті

Бібліотечний урок - гра-подорож

Доброго дня, Вам. Сьогодні у нас не звичайний урок, а гра – подорож “По країні, якої немає на карті“. Сьогодні в роботі мені допоможуть книжкова виставка “Життя поруч з книгою “, тематична поличка “ Заглянь у словник “.

 

На околиці села, як мовиться у казці,

Жив веселий дід Хома з бабою Параскою.

 

Та поличка “ Веселинки баби Параски та діда Хоми” і також розклад міні – уроків.

 

І так почнемо наш міні урок в ІСТОРІЮ .

 

Упродовж усього життя ми звертаємося до книги. Батьки читали вам казки, вірші, співали пісні , коли ви ще і говорити добре не вміли. З дитячих років книжка допомагала вам пізнати себе і зрозуміти світ, що вас оточує. І чим би ви в школі не захопилися - історією, географією, математикою на допомогу завжди прийде книга.

 

І недарма говорять, що книга - це одне із див світу. Величезний світ лине до нас зі сторінок улюблених книг. А яка ж була перша книга? Давайте згадаємо.

 

( Бесіда) У давні часи на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Але потреба записувати, передавати іншим якісь відомості, досвід, знання виникла у людей дуже давно. Тож “сторінками” найдавніших книжок ставали камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому. Бо ж не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців, не знали люди і літер - їх замінювали малюнками. Згодом винайшли перші абетки, додумалися писати на глиняних табличках. Та хіба на таких сторінках – цеглинах багато напишеш ? Вони були дуже важкі.

 

З часом люди навчилися робити зручні і легкі книги з тонкої козячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, в стародавньому Пергамі у другому столітті до нашої ери. Тому папір із шкіри назвали пергаментом. А потім були книги з папірусу – це така болотяна рослина. А справжній папір на якому пишуть і сьогодні, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Тому й почали у багатьох країнах писати на папері, саме писати, бо книги були рукописними, й одну книжку переписували, бувало, кілька років.

 

Минуло ще багато часу, коли з’явилося книгодрукування. В нашій країні це сталося в XVІ столітті. Ось така коротка історія появи книги. Але про це докладно можна дізнатися з книжкової виставки “ Життя поруч з книгою”. А ми продовжуємо далі.

 

Книга має над людиною велику владу. Над створенням книги працює багато людей: Хто вони? Скажіть, будь ласка? Так, це – письменники, редактори, художники, видавці.

 

Є книг багато-радісних , печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

 

Життя не вистачить, щоб їх перечитати. Книги видаються великими тиражами. Книги бувають різні: це і книги – гіганти – атласи, словники, довідники, енциклопедії, книги – малютки. В нашій бібліотеці найбільша книга – це “ Кобзар” Т.Г.Шевченка, а найменші – ціла збірка ось таких книжечок…

 

Цікаві повідомлення 

 

1. Найбільша у світі книга знаходиться у Державній бібліотеці в Німеччині. За “ Книгою рекордів Гінннеса “ – це гігантський атлас вагою 120 кг. Виданий він у 1661 році і має розмір 170 х 110 см.

 

2. Абсолютний рекорд по мікровиданнях ( маленька книга) належить також німецьким майстрам. Вони створили книжку форматом трохи більше ніж 2 мм.

 

3. Перлиною слов’янської поліграфії вважається байки Крилова, надруковані 130 років тому. Ця книга трохи більша за звичайну марку.

 

· Як ви думаєте, яка книга практичніша? ( Міні – видання дозволяють з економити гори паперу. За думкою спеціалістів, кожен тираж звичайної книги – декілька гектарів хорошого лісу)

 

А зараз у нас « ВЕСЕЛА ПЕРЕРВА»

 

Казочка

 

Поживали дід та баба –             Гомоніла баба в сінях:

Молодий та молода -                 Я й сама її зварю,

У бабусі – кура Ряба,                А за те, мені на віник,

А у діда – борода.                     Дай ти бороду свою…

- Ой, ти бабо - баобабо,           -Чи жива ще кура Ряба?

Дід бабусі говорив;                    Хто кому там догодив ?

- Не несеться твоя Ряба,            Знають тільки дід та баба,

Краще б я її зварив.                   Й сивий віник з бороди!

 

Веселинка

 

Що ворона поробляє?

Третій день казки читає.

І каркоче тишком - нишком:

« Це якась погана книжка!

– Все про вовка, про лисицю,

Про кота, про рукавицю,

Навіть є про жабу трошки,

Є ще про Котигорошка,

І про змія, що літає…

Лиш про мене тут не має».

 

Помандруємо в міні - урок « ЛІТЕРАТУРУ».

 

Цікаві повідомлення

 

« Пам’ятники улюбленим героям”

 

США – двом хлопчакам: Тому Сойєру та Гекельбері Фінну .

ФРАНЦІЯ – пам’ятник символу д ‘Артаньяну.

ІТАЛІЯ - довгоносий Піноккіо-старший брат Буратіно.

ДАНІЯ – у Копенгагенському порту, дивиться на море ніжна Русалочка.

 

Конкурси:

 

І. У назвах яких книжок є призвісько собак?

 

· Троєпольський. “Білий Бім Чорне Вухо”

· Тургенєв “Му-Му”

· Трублаїні “Волохан”

· Погодін “Пірат” та інші

 

ІІ. У назвах яких книжок є назва котів?

 

· Франко “Мурко і Бурко”

· Кибальчич “Спогади кота Сивка”

· Крилов “Кот Василий”

· Перро “Кіт у чоботях” та інші.

 

Друзі, чи любете, ви мандрувати?

Книжки про землю далекі читати?

Сьогодні у бібліотеці Мюнхаузен – гість,

Про різні країни він вам розповість!

 

Тепер проводимо конкурс: “З якої країни літературний герой?”

 

1. Хто моторчик свій заводить?

З даху в гості, хто приходить?

Веселиться і співає

та цукерки наминає.

Є у нього справжній друг

Найцікавіший Малюк.

(Карлсон. Країна – Швеція)

 

2. В батька хлопчик дуже гарний

Незвичайний, дерев’яний.

Любить дуже батько сина,

Забіяку …

(Буратіно. Країна – Росія)

 

3. Виріс цей хлопчина з малої деревини,

У печі зміючку спік, сам на дерево утік,

Його гусятко врятувало, на крилечка свої взяло.

Принесло до тата й мами частуватись пирогами.

(Івасик-Телесик. Країна - Україна )

 

4. Я Бабусі у корзині

І обід несу й гостинці.

Раптом – сірий Вовк із хащі

Роззявляє хижу пащу.

Ти чого отут блукаєш? -

Розпитав, стрибнув у бік

Блискавично в лісі зник…

Відгадайте – ну, будь-ласка,

Звідки я, з якої казки?

(Червона Шапочка. Країна – Німеччина)

 

5. З’їла жінка горошину,

Згодом народила сина.

Виріс, як з води, хлопчина,

Захищать пішов родину.

Бився із змієм булавою,

Врятував братів з сестрою.

(Котигорошко. Країна – Україна)

 

6. Жили собі дід та баба, та й горя не знали.

Мали собі господарство, ще й кота тримали.

Але кіт той вже постарів, був ледачий і слабий.

От і каже господарю його жінка – баба.

- Їдь, мабуть, ти, діду, до лісу – там покинь котяку,

Бо від нього не діждемся, ні мишей, ні дяки.

От поїхав дід до лісу. Залишив у

Ньому свого старого кота, тай гайнув додому.

(Пан Коцький. Країна – Україна)

 

7. Я – сміливий хлопчик – зух,

У мене могутній дух:

Як скубне хто за чуприну,

Буде плакать, мов дитина,

Мені море по коліно,

А зовуся … (Цибулино. Країна – Італія)

 

8. Лише раз була у школі

Й більше не піду ні коли.

Я ніяка не дурепа

Я весела …

(Пеппі. Країна –Швеція)

 

9. До прогулянки він ласий,

Є на мед чутливий нюх.

В нього друг хлопчина Робін

Упізнали …

(Вінні Пух. Країна –Англія)

 

10. Якось в одної господині

В садочку стигли пиріжки.

Один, кругленький, з миски випав,

Лискучий, смажений бочок.

Дрібненькі крихітки насипав

На вишиваний рушничок.

(Колобок. Країна – Україна)

 

Перерва “Хочете жити на втіху, частіше помирайте від сміху”

 

Читака

 

Повернувшись з магазину,

Так сказала ненька:

- Ось тобі, коханий синку,

Книжичка новенька.

Не замурзай хоч цієї …

- Не журись, матусю,

Обіцяю, що до неї

Навіть не торкнуся.

 

Зараз 3-тій міні-урок Математика

 

Я дуже рада, що сьогодні всіх нас зібрала тут книга. Уміння вдумливо читати кожну книгу збагатить ваше життя, зробить його цікавим і наповненим. А навчать Вас цьому не тільки батьки, вчителі, але й ми господарі цього приміщення.

 

Тут книги розумні спокійно живуть,

У тихій величній світлиці

А двері широкі, відкриті ведуть,

До знань золотої скарбниці

Герої романів, легенд, повістей у тиші говорять із нами.

В книжках – відкриття всіх великих людей,

Думки, що хвилюють віками,

Ведуть нас в незнане книжки;

Розрадять, коли нам нелегко,

Для нас зберігає їх довгі роки –

Шкільна бібліотека.

 

“Довідкове бюро”

 

Що ж таке бібліотека?

 

Слово бібліотека - грецького походження, а перекладається так “бібліо” - книга, “тека” – зберігання. Отже, бібліотека – це місце, де зберігаються книжки, які зібрали одна чи більше людей, зібрали й бережуть.

 

Чи замислювались ви скільки книг повинно бути, наприклад, у власній бібліотеці? “Інтелігентній людині достатньо мати бібліотеку в сто книг, але ці сто книг потрібно вибирати все життя” Ці слова належать російському письменнику Олександру Блоку.

 

Цікаві повідомлення.

 

1. Найменша “бібліотека” в світі в Індійському місті Амрістарі. В ній зберігається одна книга.

 

2. Одна з найбільших бібліотек світу – національна бібліотека конгресу США. Її книжковий фонд – 4 млн. примірників.

 

3. Одна з найбільших дитячих бібліотек сьогодення – бібліотека-музей ім. А.П. Гайдара, що знаходиться недалеко від Канева.

 

Персидський вчений візир Сахиб (жив у середині Х століття) дуже любив книги. Він мав бібліотеку, що нараховувала більше ста тисяч книг. Більшу частину життя візир проводив у сідлі, разом з собою в походи брав бібліотеку. При перевезенні книг було зайнято 400 верблюдів. Цей караван був свого роду каталогом. Верблюди завжди йшли у певному порядку. Потрібну Сахибу книгу знаходили швидко.

 

Довідкове бюро “Словника”

 

“Каталог” – слово давньогрецьке і означає перелік предметів, книг. Каталог складається із карток. На кожній прізвище автора книги, її назва, прізвище художника, місто, де вона надрукована, рік видання, сторінки, серія. На деяких картках є малюнки з книг і коротке оповідання про неї – тобто анотація.

 

“Анотація” – це слово з латинської переводиться як коротка помітка. Тобто – це короткий зміст книги. Декілька рядків, найчастіше пишеться на першій чи на останній сторінці книги.

 

“Картотека” - це слово грецького походження.

 

І значення – система карток з довідковими та іншими даними;

 

ІІ значення – це скринька або шафа для зберігання цих карток.

 

А тепер маленький конкурс “Математика у назвах творів”

 

Для назв своїх творів письменники часто використовують цифри і числа. Спробуйте згадати ці твори. Наприклад числа: 1,3,7.

 

Чуєте гомін, перерва “Веселий сміх для усіх”

 

Павло Глазовий

Книгозбірня

 

В тебе в хаті, Марку,

Ціла купа книг!

Чом ти досі шафи

Не придбав для них?

- Де ж її дістанеш?

- Марко запитав:

- Там же, де і книги

Ти свої дістав.

- Марко глянув косо:

- В тебе розум є?

Хто ж в бібліотеці

Шафи видає?

 

А тепер починається 4-й міні-урок “Охорона життя”

 

Н. Кудько.

 

Я – книжка! Я – товариш твій!

Ти берегти мене умій!

Щоб я була нова щораз,

Оберігай мене від клякс.

Гортаєш – пальців ти не слинь,

Оцю погану звичку кинь.

Листків, гляди, не загинай

– Зроби закладки, їх вклади,

Мене папером обгорни,

Де взяв, туди і поверни.

Запам’ятай же – я твій друг,

Та не для отих бруднючих рук,

- Я – книжка! Я- товариш твій,

Тож зберегти мене зумій!

 

Ми багато говорили на цей час про бережливе відношення до книги, до підручника, адже книга – це ваша помічниця.

 

Щоб відкрити без вагання

У підручнику сторінку,

Необхідну для читання,

Де чомусь зробив зупинку,

Щоб завдання пам’ятати,

Сторінок не загинати,

Зайвий раз їх не гортати,

Щоб завжди книжки тримати

У належному порядку,

Треба в них постійно мати

Отакі зручні закладки.

 

Як правильно зробити закладку до книги? Як обгорнути свій підручник? Як правильно читати книгу? Ви зможете дізнатись з нашої підбірки літератури. Якщо у вас є бажання підлікувати книги, то у нас працює “Книжчина лікарня”.

 

А тепер я хотіла запитати вас:

 

- Назвіть відділ, де видають книги додому? (Абонемент).

 

Довідкове бюро.

 

“Абонемент” - французьке слово – означає право користуватись чим-небудь на визначений термін. Право користуватись абонементом раніше да і зараз коштувало гроші.

 

Ще запитання:

 

- Як називають забудькуватих читачів? (Боржниками).

 

- Скільки днів можна читати бібліотечну книгу? (Два тижні).

 

- Як називається відділ, де книги не можна брати додому? (Читальний зал)

 

В бібліотеці, а особливо у читальному залі, повинна бути тиша. В читальному залі знаходяться найцінніші книги: енциклопедії, словники, довідники та періодичні видання, тобто газети та журнали.

 

Давайте згадаємо, що таке енциклопедія, словник, довідник.

 

Довідкове бюро

 

“Енциклопедія” - з грецької мови перекладається, як коло загальноосвітніх знань. Енциклопедії бувають універсальні, тобто по всіх галузях знань (природа, математика, література та інші); і галузеві, тобто тематичні або предметні (історія, природа, географія).

 

“Словник” -

 

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка і Даля.

Не майте гніву до моїх порад

І не літуйтесь доглядать свій сад!

М. Рильський

 

“Газета” - так називались срібні венеціанські монети, чеканки 1538 року. За цю ціну в Венеціанській республіці можна було придбати листок вістів. Тому і назвали вісті - газетою.

 

“Журнал “ - французьке слово - періодичне видання. Підбірка газет та журналів.

 

5-й міні-урок. Урок “Української мови”

 

В школі ви школяр, школярка, а хто ви в бібліотеці? Читач, читачка. Як треба правильно звернутися до бібліотекаря? Заходячи в бібліотеку, першим, кого ви бачите, є бібліотекар. Правила культурної поведінки вимагають шанобливого ставлення, тому, заходячи в бібліотеку, ви повинні привітатися: “Доброго ранку”, “Добрий день“. Правильно звернутися до працівника бібліотеки теж треба вміти. “Тьотю, добродійко, товаришу чи пані бібліотекарю?” Одне з цих звертань найточніше підходить до наших ситуацій. Яке саме? Так дійсно: “Пані бібліотекарю”.

 

Остання перерва: Учнівський словник.

 

Відмінник – останній із могікан.

 

Відмінниця – гостя з майбутнього.

 

Вірші напам’ять – молитва.

 

Виклик за журналом – спортлото.

 

Вчитель географії – глобус в окулярах.

 

Вчитель іноземної мови - інопланетянин.

 

Екзамен – бесіда двох розумників.

 

Перелік не закінчено.

 

Свої пропозиції можете вкинути в скриньку “Чомучок”.

 

От ми і закінчили з вами міні-уроки, і тепер можемо відповісти , що ж то за країна , якої немає на карті – це країна Б і б л і о т е к а. Ми раді зустріти вас завтра у тихій величній світлиці. Всього вам доброго, до побачення.